Дитячий будинок сімейного типу Іщук, м. Київ

У грудні 2008 р. ми з чоловіком прийняли рішення взяти в сім’ю прийомну дівчинку. Ми мали своїх 2-х синів, але так склалося, що Влада (8-ми років) потребувала нашої підтримки більш за всіх. Але у неї була сестра Аліна (13 років), тож ми, не роздумуючи, взяли обох дівчаток. Через рік до нас, начебто до дівчаток у гості, приїхав хлопчик Влад (13-ти років). Виявилося, що він самовільно пішов з притулку. Він почав просити взяти його до себе. Нам стало шкода хлопця, тож ми вирішили взяти і його, адже в новому будинку місця вистачало. Але тут нас чекав сюрприз, і нам у службі повідомили, що у нього є сестра Валя (5-ти років). Влад так сильно просив забрати їх у сім’ю, і ми не змогли відмовити.

Так 2009 рік ми зустріли вже з 6-тьма дітьми. У червні 2010 р. нам запропонували переїхати до Києва і стати батьками-вихователями ДБСТ Оболонського р-ну.

Зараз наша сім’я складається з 9 прийомних дітей: Влада — 15 років, Іра — 14 років, Катя — 9 років, Олена — 17 років, Маша — 18 років, Ігор — 14 років, Олексій — 15 років, Руслан — 15 років, Микита — 15 років та наші біологічні сини — Максим і Олег.

На жаль, 18.10.2015 г. нас спіткало велике горе — раптово від інфаркту помер чоловік Микола, і тепер вихованням дітей я займаюся сама. У зв’язку із різким зростанням цін, позбавленням багатьох пільг, на комунальні послуги в тому числі, наша сім’я не може забезпечувати всі потреби дітей-сиріт. Тому ми звертаємося до Вас про допомогу. Будемо вдячні за будь-яку посильну допомогу.